1. Словник української мови в 11 томах

галасливість

ГАЛАСЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. галасли́вий.

Саламов мовчить. Тривога так вплинула на нього, що він раптом позбувся своєї звичайної метушні й галасливості (Донч., II, 1956, 215);

Наманганське життя відрізнялося від попередніх років багато чим та ще й надмірною галасливістю газет про майбутній процес голодностенців (Ле, Міжгір’я, 1953, 300).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галасливість — галасли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. галасливість — -вості, ж. Властивість за знач. галасливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. галасливість — ГАЛАСЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. галасли́вий. Саламов мовчить. Тривога так вплинула на нього, що він раптом позбувся своєї звичайної метушні й галасливості (О. Словник української мови у 20 томах
  4. галасливість — Галасли́вість, -вости, -вості, -вістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. галасливість — Галасливість, -вости ж. Крикливость. Желех. Словник української мови Грінченка