1. Словник української мови в 11 томах

галасування

ГАЛАСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. галасува́ти.

Все те галасування [брехання собак, ревіння корів] то піднімалося разом, то затихало (Н.-Лев., І, 1956, 69);

Галасування [різних літературних угруповань 30-х років] примусило лише витримано чекати, поки замість крику почуто буде ясну думку, позитивну програму (Еллан, II, 1958, 122).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галасування — галасува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. галасування — див. ГАЛАС Словник синонімів Караванського
  3. галасування — -я, с. Дія за знач. галасувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. галасування — ГАЛАСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. галасува́ти. Все те галасування [брехання собак, ревіння корів] то піднімалося разом, то затихало (І. Словник української мови у 20 томах
  5. галасування — Галасува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. галасування — Галасува́ння, -ня с. Крикъ, вопль, дѣйствіе отъ гл. галасувати. Галасування то піднімалось разом, то затихало. Левиц. І. 126. Словник української мови Грінченка