галасування
ГАЛАСУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. галасува́ти.
Все те галасування [брехання собак, ревіння корів] то піднімалося разом, то затихало (І. Нечуй-Левицький);
Галасування [різних літературних угруповань] примусило лише витримано чекати, поки замість крику почуто буде ясну думку, позитивну програму (В. Еллан-Блакитний);
– День добрий, Климихо! – гукнула Гапка, бо треба було перекричати галасування підсвинка (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галасування — галасува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- галасування — див. ГАЛАС Словник синонімів Караванського
- галасування — -я, с. Дія за знач. галасувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- галасування — Галасува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- галасування — ГАЛАСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. галасува́ти. Все те галасування [брехання собак, ревіння корів] то піднімалося разом, то затихало (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- галасування — Галасува́ння, -ня с. Крикъ, вопль, дѣйствіе отъ гл. галасувати. Галасування то піднімалось разом, то затихало. Левиц. І. 126. Словник української мови Грінченка