галаснути

ГАЛАСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм.

Однокр. до галасува́ти.

Хотілося галаснути так, щоб всі почули (О. Гончар);

З темних кабін галаснули клаксони. І не по одному, а скопом вони гуданули так, що від їхнього гудища .. все, що вже примостилося на ніч у лісосмузі й на баштані, .. порснуло врозтіч (М. Вінграновський).