1. Словник української мови у 20 томах

галасувати

ГАЛАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Зчиняти галас (у 1 знач.); дуже кричати.

Всі говорили, галасували на всю хату, не знали, де сісти, де стати (І. Нечуй-Левицький);

Галасували в гіллі осокорів граки (С. Ковалів);

Це ж військові колони, мабуть, збилися з напрямку вночі, напоролися одна на одну, зачепилися одна за одну і тепер галасують, не можуть розминутися (І. Багряний);

* Образно. Уже вечір. За вікном галасує й б'ється в шибки вітер (В. Винниченко).

2. перен., зневажл. Виявляти підвищений інтерес до якого-небудь питання, активно обговорюючи його, привертаючи до нього увагу широкої громадськості.

А скільки галасували навколо майбутнього процесу! Подейкували, що Новицький уже й дірочку провертів було в мундирі для ордена... (М. Олійник);

– А другий намагався боротися. Але .. довелося вжити відповідних заходів, щоб він не галасував (В. Владко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галасувати — галасува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. галасувати — Галасати, КРИЧАТИ, волати, ґвалтувати, ГОРЛАТИ, зіпати, лементувати, репетувати, ячати, ід. дерти горло, крутити веремію, д. гаморити, горлопанити. Словник синонімів Караванського
  3. галасувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Здіймати галас (у 1 знач.); сильно кричати. 2》 перен., зневажл. Виявляти підвищений інтерес до якого-небудь питання, активно обговорюючи його, привертаючи до нього увагу широкої громадськості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. галасувати — див. кричати Словник синонімів Вусика
  5. галасувати — ГАЛАСУВА́ТИ (зчиняти галас), КРИЧА́ТИ, ГВАЛТУВА́ТИ, ГАМОРИ́ТИ діал. В саду під крислатими.. яблунями галасували дітлахи (В. Козаченко); Люди на пристані, як черва, ворушилися, бігали, всяку всячину виносили, кричали, ґвалтували (Панас Мирний)... Словник синонімів української мови
  6. галасувати — Галасува́ти, -су́ю, -су́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. галасувати — ГАЛАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Здіймати галас (у 1 знач.); сильно кричати. Всі говорили, галасували на всю хату, не знали, де сісти, де стати (Н.-Лев., III, 1956, 71); Галасували в гіллі осокорів граки (Ков., Сальвія, 1959, 216). 2. перен., зневажл. Словник української мови в 11 томах
  8. галасувати — Галасувати, -сую, -єш гл. Драть гордо, кричать, вопить. Мій дом не улиця, де кожний може галасувати. Левиц. Пов. 269. Жінки, пороспускавши коси, росхрістані і без свиток.... галасували на ввесь рот. Котл. Ен. VI. 52. Словник української мови Грінченка