галасування
ГАЛАСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. галасува́ти.
Все те галасування [брехання собак, ревіння корів] то піднімалося разом, то затихало (Н.-Лев., І, 1956, 69);
Галасування [різних літературних угруповань 30-х років] примусило лише витримано чекати, поки замість крику почуто буде ясну думку, позитивну програму (Еллан, II, 1958, 122).
Словник української мови (СУМ-11)