галасувати
ГАЛАСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. Здіймати галас (у 1 знач.); сильно кричати.
Всі говорили, галасували на всю хату, не знали, де сісти, де стати (Н.-Лев., III, 1956, 71);
Галасували в гіллі осокорів граки (Ков., Сальвія, 1959, 216).
2. перен., зневажл. Виявляти підвищений інтерес до якого-небудь питання, активно обговорюючи його, привертаючи до нього увагу широкої громадськості.
На ділі "економісти", які найбільше галасували про робітничу самодіяльність і про масовий рух, були опортуністичним, міщанськи-інтелігентським крилом у робітничому русі (Ленін, 20, 1950, 223);
— Зараз за кордоном газети.. галасують про те, що ми не в силі виконати план видобутку нафти для експорту (Донч., II, 1956, 117).
Словник української мови (СУМ-11)