гали
ГА́ЛИ¹, ів, мн. (одн. гал, а, ч.), бот.
Нарости на різних частинах рослин, спричинені вірусами, рослинними або тваринними паразитами; часто містять дубильні речовини.
Пошкоджена зав'язь розростається, утворюючи гал, у середині якого розвиваються личинки (з наук. літ.);
У галах бобів люцерни, утворених люцерновим плодовим комариком, розвивається здебільшого біля 10 личинок цього паразита (з наук. літ.).
ГА́ЛИ², ів, мн. (одн. га́ла, и, ж.), діал.
Литки.
– Ой, яке ж куце, та яке ж тісне [плаття]!.. Дивіться, геть гали видко! – зареготалась Дарка (Леся Українка);
Дівчатам аж заздрісно. Декотрі й собі плигають, щоправда, скраєчку, й одразу тікають до свого гурту під хлопчачий регіт: “Була на Купала, Посмалила гали, Сором, дівко, сором...” (М. Олійник).
Словник української мови (СУМ-20)