галити

ГАЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., діал.

Квапити.

Вгамуйтесь трохи, не галіте, Піду я до людей старих, Щоб їх о пеклі розпитати (І. Котляревський);

Лобода галить: принеси [членський квиток], аби наклеїти значок (Р. Андріяшик).

Значення в інших словниках

1. галити — гали́ти дієслово недоконаного виду квапити діал.  Орфографічний словник української мови
2. галити — -лю, -лиш, недок., діал. Квапити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. галити — КВА́ПИТИ (спонукати когось до швидкого виконання чого-небудь, до прискорення якоїсь дії), ПОКВА́ПЛЮВАТИ, ГАЛИ́ТИ діал.; ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ), ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ) розм., ГАРЯЧИ́ТИ розм., ПІДСТЬО́БУВАТИ (ПІДСТІБА́ТИ) розм.  Словник синонімів української мови
4. галити — ГАЛИ́ТИ, лю́, ли́ш, недок., діал. Квапити. Пождіте, гамуйтесь трохи, не галіте. Піду я до людей старих; Щоб їх о пеклі розпитати (Котл., І, 1952, 126).  Словник української мови в 11 томах
5. галити — Галити, -лю, -лиш гл. 1) Гладить галом (см. гал). 2) Спѣшить торопиться. Пождіте, вгамуйтесь трохи, не галіте. Котл. Ен. ІІІ. 25.  Словник української мови Грінченка