Словник української мови у 20 томах

галиці

ГА́ЛИЦІ, иць, мн. (одн. га́лиця, і, ж.), зоол.

Те саме, що га́лицеві.

Попелиці, довгоносики, плодожерки, галиці, кліщі одночасно можуть пошкоджувати як ліщину звичайну, так і дуб, в'яз, бук, горіхи, глід, ясен тощо (з наук. літ.);

Личинки примітивних галиць розвиваються у ґрунті в рослинних рештках (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. галиці — -лиць, мн. Родина комах ряду двокрилих.  Великий тлумачний словник сучасної мови