галиці
ГА́ЛИЦІ, иць, мн. (одн. га́лиця, і, ж.), зоол.
Те саме, що га́лицеві.
Попелиці, довгоносики, плодожерки, галиці, кліщі одночасно можуть пошкоджувати як ліщину звичайну, так і дуб, в'яз, бук, горіхи, глід, ясен тощо (з наук. літ.);
Личинки примітивних галиць розвиваються у ґрунті в рослинних рештках (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галиці — -лиць, мн. Родина комах ряду двокрилих. Великий тлумачний словник сучасної мови