1. Словник української мови у 20 томах

галиця

ГА́ЛИЦЯ¹ див. га́лиці.

ГА́ЛИЦЯ², і, ж., рідко.

Те саме, що га́лка 1.

Не викидай усіх палиць на чужих галиць (прислів'я);

Боняк же розділив військо на три полки І збив угрів у м'яч, як сокіл галиці збиває (з переказу).

ГА́ЛИЦЯ³, і, ж., діал.

Змія.

Галиця – змія, це міфологічна істота, якій, імовірно, вклонялися колись галичани (з наук.-попул. літ.);

Відомий мовознавець Макс Фасмер пояснював назву Галич від слова галиця – “змія” (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галиця — -і, ж., нар.-поет. Галка (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Галиця — Га́лиця іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  3. галиця — Галиця, -ці ж. = галка 1. Кинув не палицю, убив не галицю, скублю не пера, їм не м'ясо. Ном., стр. 293, № 92. Словник української мови Грінченка