1. Словник української мови у 20 томах

галич

ГА́ЛИЧ, і, ж.

Збірн. до га́лка 1.

Не хмара сонце заступила, Не вихор порохом вертить, Не галич чорна поле вкрила, Не буйний вітер се шумить (І. Котляревський);

Над морем в хмарах марить чорна галич (Б.-І. Антонич);

Тривожно каркаючи, знялася в повітря галич (А. Шиян);

* У порівн. А хлоп'яки, мов галич, укрили подорожні дерева (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галич — -і, ж. Збірн. до галка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Галич — Га́лич 1 іменник чоловічого роду назва міст в Україні та Росії Га́лич 2 прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. Галич — I (Ґінзбурґ) Олександр Аркадієвич, 1918-77, рос. поет, драматург, виконавець власних пісень; нар. в Україні (Дніпропетровськ), учасник рад.-нім. війни; сценарії кінофільмів, комедії для театру (Вас викликає Таймир, Добрі друзі, Матроська Тиша), з поч. Універсальний словник-енциклопедія
  4. Галич — Га́лич, -ча, -чеві, -чем, у -чі (місто) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. галич — ГА́ЛИЧ, і, ж. Збірн. до га́лка 1. Не хмара сонце заступила, Не вихор порохом вертить, Не галич чорна поле вкрила, Не буйний вітер се шумить (Котл., І, 1952, 194); Тривожно каркаючи, знялася в повітря галич (Шиян, Гроза.., 1956, 29); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  6. галич — Галич, -чі ж. соб. Галки, грачи. Галич поле криє. Шевч. 52. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. І. 254. Словник української мови Грінченка