1. Орфографічний словник української мови

Галич

Га́лич 1

іменник чоловічого роду

назва міст в Україні та Росії

Га́лич 2

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

га́лич

іменник жіночого роду

птахи

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галич — -і, ж. Збірн. до галка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. галич — ГА́ЛИЧ, і, ж. Збірн. до га́лка 1. Не хмара сонце заступила, Не вихор порохом вертить, Не галич чорна поле вкрила, Не буйний вітер се шумить (І. Котляревський); Над морем в хмарах марить чорна галич (Б.-І. Словник української мови у 20 томах
  3. Галич — I (Ґінзбурґ) Олександр Аркадієвич, 1918-77, рос. поет, драматург, виконавець власних пісень; нар. в Україні (Дніпропетровськ), учасник рад.-нім. війни; сценарії кінофільмів, комедії для театру (Вас викликає Таймир, Добрі друзі, Матроська Тиша), з поч. Універсальний словник-енциклопедія
  4. Галич — Га́лич, -ча, -чеві, -чем, у -чі (місто) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. галич — ГА́ЛИЧ, і, ж. Збірн. до га́лка 1. Не хмара сонце заступила, Не вихор порохом вертить, Не галич чорна поле вкрила, Не буйний вітер се шумить (Котл., І, 1952, 194); Тривожно каркаючи, знялася в повітря галич (Шиян, Гроза.., 1956, 29); *У порівн. Словник української мови в 11 томах
  6. галич — Галич, -чі ж. соб. Галки, грачи. Галич поле криє. Шевч. 52. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. І. 254. Словник української мови Грінченка