галичани
ГАЛИЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. галича́нин, а, ч.; галича́нка, и, ж.).
Жителі, уродженці Галичини.
В Галичині склалось жіноче товариство. Галичанки видали в світ свою першу спільну літературну працю “Перший вінок” (І. Нечуй-Левицький);
Доктор Сріблюк поспішно пояснив, що він галичанин, а в галицькій Україні говорять трохи відмінно від тутешньої говірки (В. Винниченко);
Не будемо зневажати галичан за те, що вони добріші і культурніші од нас (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- галичани — -чан, мн. (одн. галичанин, -а, ч.; галичанка, -и, ж.). Жителі Галичини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Галичани — Галича́ни множинний іменник населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- галичани — ГАЛИЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. галича́нин, а, ч.; галича́нка, и, ж.). Жителі Галичини. Червона Армія Збруч переступила — галичанам сонце засвітило (Укр.. присл.. Словник української мови в 11 томах