галичани

ГАЛИЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. галича́нин, а, ч.; галича́нка, и, ж.).

Жителі, уродженці Галичини.

В Галичині склалось жіноче товариство. Галичанки видали в світ свою першу спільну літературну працю “Перший вінок” (І. Нечуй-Левицький);

Доктор Сріблюк поспішно пояснив, що він галичанин, а в галицькій Україні говорять трохи відмінно від тутешньої говірки (В. Винниченко);

Не будемо зневажати галичан за те, що вони добріші і культурніші од нас (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. галичани — -чан, мн. (одн. галичанин, -а, ч.; галичанка, -и, ж.). Жителі Галичини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. Галичани — Галича́ни множинний іменник населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
3. галичани — ГАЛИЧА́НИ, ча́н, мн. (одн. галича́нин, а, ч.; галича́нка, и, ж.). Жителі Галичини. Червона Армія Збруч переступила — галичанам сонце засвітило (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах