галли

ГА́ЛЛИ, ів, мн. (одн. галл, а, ч.).

1. Римська назва кельтського племені, яке населяло в IV–І ст. до н. е. частину сучасної Франції, Бельгії та Північної Італії.

Галли полишили по собі величезний арсенал матеріальних пам'яток, хоч і втратили мову (І. Білик);

– У вірменській землі усі нині стали християнами. Та й галли увірували в Христа (Д. Міщенко);

Французька нація утворилась у результаті змішування давніх тутешніх жителів – галлів (кельтів) з германськими племенами (франками, бургундами) (з навч. літ.).

2. заст. Французи.

Французьке турне акордеоніста триватиме понад місяць. Те, що земля галлів буде підкорена, – сумнівів немає (з газ.).

Значення в інших словниках

1. галли — -ів, мн. (одн. галл, -а, ч.). 1》 іст. Римська назва кельтського племені, яке населяло в 4-1 ст. до н. е. Галлію – частини сучасних Франції, Бельгії та Північної Італії. 2》 заст., поет. Французи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. галли — ГА́ЛЛИ, ів, мн. (одн. галл, а, ч.). 1. іст. Римська назва кельтського племені, яке населяло в IV — І ст. до н. е. частину сучасної Франції, Бельгії та Північної Італії.  Словник української мови в 11 томах