Словник української мови у 20 томах

галопада

ГАЛОПА́ДА, и, ж.

Цирковий номер, у якому дресировані коні демонструють злагоджений галоп.

Коли коні виконали галопаду з обертаннями, глядачі були вражені дійством (з газ.);

// перен., розм. Про групу коней, що швидко скачуть.

Вулицею мчалася дика, божевільна галопада (Я. Качура).

Словник української мови (СУМ-20)