галузь
ГА́ЛУЗЬ, і, ж.
1. Певна ділянка виробництва, науки і т. ін.
Незмінно чергував [Петро] то в коровні, то на стайні, то в молочарні, щоб добре практично засвоїти різні галузі сільського господарства, як він сам казав (Д. Бузько);
Тепер вона [українська мова] обслуговує й освітлює всі галузі людської діяльності (М. Рильський);
Він здебільшого сидів над замовленими фахівцям статтями з різних галузей економіки або техніки, вчитувався й щось правив у рукописах (Б. Антоненко-Давидович).
2. діал. Те саме, що гі́лка.
Коли на медведя мала галузь впаде, то бурчить, а як велика, то мовчить (Номис);
Під широко розложеними галузями сосни цвіли розкиненими громадами сині та білі фіалки (Н. Кобринська).
○ (1) У га́лузі, у знач. прийм., з род. в. – уживається при зазначенні сфери діяльності.
Я не спеціаліст у галузі механіки та інших наук, що стосуються цього проекту (М. Трублаїні);
Поет [П. Тичина] відомий і як сміливий експериментатор у галузі словотвору: його “яблуневоцвітно” і досі мандрує від поета до поета (В. Русанівський);
На зустрічі йшлося про перспективи ділового співробітництва між двома незалежними країнами, зокрема в галузі культури (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)