галча

ГАЛЧА́, а́ти, с.

Пташа галки (у 1 знач.).

Як я любив химери вулиць, .. Де в темнім камені церков Кричать галчата жовтороті Про радість жити і жадать (М. Рильський);

Повилітали з гнізда старі галки, а за ними заверещали галчата (Б. Антоненко-Давидович);

* У порівн. Трава з якимсь одчаєм з'явилась на степах і кожна стеблина подібна була до широко розтуленого рота галчати (В. Підмогильний).

Значення в інших словниках

1. галча — галча́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. галча — -ати, с. Пташа галки (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. галча — ГАЛЧА́, а́ти, с. Пташа галки (у 1 знач.). Як я любив химери вулиць, .. Де в темнім камені церков Кричать галчата жовтороті Про радість жити і жадать (Рильський, II, 1960, 45).  Словник української мови в 11 томах