галченя
ГАЛЧЕНЯ́, я́ти, с.
Те саме, що галча́.
У кропиві, просто перед ним сиділо чорне галченя і спокійно дивилося на хлопця (О. Копиленко);
Галченя тікало все далі й далі в гущавину лісу (К. Гриб);
* У порівн. Троє хлопців, як галченята, шаснули у темний куток, щоб заховатися від чужого дядька (Д. Бедзик).
Словник української мови (СУМ-20)