галченя

ГАЛЧЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що галча́.

У кропиві, просто перед ним сиділо чорне галченя і спокійно дивилося на хлопця (Коп., Як вони.., 1961, 51);

*У порівн. Троє хлопців, як галченята, шаснули у темний куток, щоб заховатися від чужого дядька (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 19).

Значення в інших словниках

1. галченя — галченя́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. галченя — -яти, с. Те саме, що галча.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. галченя — ГАЛЧЕНЯ́, я́ти, с. Те саме, що галча́. У кропиві, просто перед ним сиділо чорне галченя і спокійно дивилося на хлопця (О. Копиленко); Галченя тікало все далі й далі в гущавину лісу (К. Гриб); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
4. галченя — Галченя́, -ня́ти, -ня́ті; -ня́та, -ня́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)