галька
ГА́ЛЬКА, и, ж.
Обкатані й відшліфовані водою дрібні уламки гірських порід.
Скрипить під підошвами галька (М. Коцюбинський);
Вихор метнув оком на чепурний садок.., на посипані галькою стежки – і все тут нагадало йому Одесу (В. Кучер);
Сині хвилі .. бігли десь від далекого обрію, накочувалися на гальку й одна за одною зникали в тоненькому мереживі прозорої піни (В. Владко).
Словник української мови (СУМ-20)