гальорка
ГАЛЬО́РКА, и, ж., розм.
1. Те саме, що галере́я 3.
– Ви сиділи в партері, а я, певно, сидів на гальорці, через те вам було не видно мене, – сказав Леонід Семенович (І. Нечуй-Левицький);
Ми простоювали ночі в чергах до театральних кас, щоб дістати квитка на гальорку під час гастролей Шаляпіна (Б. Антоненко-Давидович);
Ми тоді зустрілися в театрі, На гальорці в третьому ряду (В. Симоненко).
2. перен. Глядачі, які заповнюють верхні яруси театру, цирку і т. ін.
Ззаду хвилястими скелями темніє гальорка – мовчить, як діброва (С. Васильченко);
Найбільше оплесків посилає ця гальорка не белетристам, що .. читають довго, а поетам, що .. декламують напам'ять з жестами та почуттями, бо в них більше театру (В. Підмогильний);
Їй здалося, що люди в дальніх рядах підвелися, а гальорка нависла грудьми над залом (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)