гальорка

ГАЛЬО́РКА, и, ж., розм.

1. Те саме, що галере́я 2.

— Ви сиділи в партері, а я, певно, сидів на гальорці, через те вам було не видно мене, — сказав Леонід Семенович (Н.-Лев., IV, 1956, 134);

В старому, дореволюційкому провінціальному театрі на гальорці тісно сиділи бородаті студенти і переодягнуті гімназисти (Смолич, III, 1959, 130).

2. перен. Глядачі, які заповнюють це приміщення.

Ззаду хвилястими скелями темніє гальорка — мовчить, як діброва (Вас., І, 1959, 314);

Їй здалося, що люди в дальніх рядах підвелися, а гальорка нависла грудьми над залом (Сміл., Сад, 1952, 9).

Значення в інших словниках

1. гальорка — гальо́рка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гальорка — -и, ж., розм. 1》 Те саме, що галерея 2). 2》 перен. Глядачі, які заповнюють це приміщення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гальорка — ГАЛЬО́РКА, и, ж., розм. 1. Те саме, що галере́я 3. – Ви сиділи в партері, а я, певно, сидів на гальорці, через те вам було не видно мене, – сказав Леонід Семенович (І.  Словник української мови у 20 томах
4. гальорка — ГАЛЕРЕ́Я (верхні яруси театру, цирку тощо), ГАЛЬО́РКА розм. Місця були заповнені від партеру до останнього ряду галереї (І. Ле); Суфлер почав подавати слова.. Підказування було чути аж на гальорці (П. Панч).  Словник синонімів української мови