галюцинувати

ГАЛЮЦИНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

Перебувати в стані галюцинації.

Іноді мені вчувається, що десь грають. Ах, це, певно, з напруження галюцинує моє вухо (М. Куліш);

Журба отетерів. Йому здається, що він галюцинує. Та ось він опам'ятався, зробив несміливий крок до Галинки (Г. Епік);

– Це звичайний місячний міраж? – пробувала заспокоїти себе Сахно. – Чи я галюциную з перевтоми? (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. галюцинувати — галюцинува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. галюцинувати — -ую, -уєш, недок. Перебувати в стані галюцинації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. галюцинувати — Галюцинува́ти, -ну́ю, -ну́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. галюцинувати — ГАЛЮЦИНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Перебувати в стані галюцинації. Журба отетерів. Йому здається, що він галюцинує. Та ось він опам’ятався, зробив несміливий крок до Галинки (Епік, Тв., 1958, 597); — Це звичайний місячний міраж?...  Словник української мови в 11 томах