галюцинувати
ГАЛЮЦИНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. Перебувати в стані галюцинації.
Журба отетерів. Йому здається, що він галюцинує. Та ось він опам’ятався, зробив несміливий крок до Галинки (Епік, Тв., 1958, 597);
— Це звичайний місячний міраж? — пробувала заспокоїти себе Сахно. — Чи я галюциную з перевтоми? (Смолич, І, 1958, 68).
Словник української мови (СУМ-11)