Словник української мови у 20 томах

гамарник

ГАМА́РНИК, а, ч., діал., заст.

Той, хто працює в гамарні.

– Флегонте Петровичу! Там до вас приїхав якийсь гамарник чи механік з фабрики з Білої Церкви по ділу (І. Нечуй-Левицький);

Порались біля горнил і чорношкірі гамарники (О. Ільченко).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гамарник — -а, ч., діал., заст. Той, хто працював у гамарні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Гамарник — Гама́рник прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
  3. гамарник — ЛИВА́РНИК (робітник, який відливає металеві вироби), ЛИВА́Р, ЗАЛІЗНЯ́К заст., ГАМА́РНИК діал., заст. — Я ливарник! — А я пекар! — Я шахтар! — Я ланкова — Вчитель я! — Бібліотекар! — всіх нас творчість огріва (П. Тичина); Батько вуйка Андрія був ливар (А.  Словник синонімів української мови
  4. гамарник — Гама́рник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гамарник — ГАМА́РНИК, а, ч., діал., заст. Той, хто працює в гамарні. Порались біля горнил і чорношкірі гамарники (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 329).  Словник української мови в 11 томах