гамкати

ГА́МКАТИ, аю, аєш, недок.

1. що і без прям. дод., дит. Те саме, що га́мати.

Первослава .. знала тільки одне: їсти, гамкати, жерти (П. Загребельний);

Якщо дитинка хоче гамкати вночі – нехай гамкає (із журн.).

2. розм. Плямкати.

Простесенько к Палланту мчиться [Турн], Зубами скреготить, яриться і гамка їсти здалека (І. Котляревський);

Задавакуватий купець .. велів націдити собі ківш меду, випивав, смачно гамкав (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. гамкати — га́мкати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гамкати — -аю, -аєш, недок. 1》 перех., без додатка, дит. Те саме, що гамати. 2》 неперех., розм. Плямкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гамкати — див. їсти  Словник синонімів Вусика
4. гамкати — Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., ірон., РЕМИГА́ТИ вульг., ТРАПЕЗУВА́ТИ заст., жарт., ірон., ЗАЇДА́ТИ діал., ХАРЧУВА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. гамкати — ГА́МКАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех і без додатка, дит. Те саме, що га́мати. 2. неперех., розм. Плямкати. Простесенько к Полланту мчиться [Турн], Зубами скриготить, яриться і гамка їсти здалека (Котл.. І, 1952, 258).  Словник української мови в 11 томах
6. гамкати — Гамкати, -каю, -єш гл. 1) Дѣтск.: ѣсть. 2) Чавкать. Зубами скреготить, яриться і гамка їсти здалека. Котл. Ен. VI. 29.  Словник української мови Грінченка