гамуз
ГА́МУЗ, у, ч., розм.
Купа дрібних, часто непотрібних речей; барахло (у 1 знач.).
Він .. суворо звелів: – Будь ласка, заберіть цей гамуз й більше не приносьте сьогодні (М. Івченко);
– А славно ж я перескочив через бричку і той гамуз? (М. Стельмах);
Оксана перебрала очима весь той гамуз, що лежав перед нею, усі ці олівці, папірці, ластики, і важко зітхнула (із журн.).
◇ (1) З [усі́м] га́музом – повністю; підряд, не перебираючи.
– Новий конкурент у нас з'явився. Заткне нас за пояс з усім гамузом (В. Минко);
А по колоні вже пішов-покотився гомін: – Полотно руйнують! – Залізницю волами розтягують! – Із рейками, із шпалами, з усім гамузом здирають з насипу (О. Гончар);
(2) На га́муз:
а) (зі сл. трощити, товкти і т. ін.) на дрібні шматочки; вщент.
Строщити на дрізки, на гамуз (Номис);
Що я знайшов там [на Запоріжжі]? Хижу голоту, що не розбирає правого од винуватого, все на гамуз товче, на шмаття батує (Панас Мирний);
– Всього [злодія] на гамуз потрощено, з людського тіла зроблено страшну купу кісток, м'яса й крові (Б. Грінченко);
б) (зі сл. побити) дуже, сильно, надзвичайно.
– Гляди, Марійко! .. Не розгуби ягнят, як учора, бо на гамуз поб'ю (М. Коцюбинський);
(3) Усі́м га́музом – разом, гуртом, колективно.
– Я так думаю, що далі мовчати не можемо. Треба всім гамузом піти до пана й домагатися, хай віддасть наше (Ф. Малицький);
Молодь і ще не старі дядьки повалили всім гамузом (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)