гамірний

ГАМІРНИ́Й, а́, е́.

Сповнений гамору.

Місто гамірне, в ньому чверть мільйона людей, але кожний живе про себе (Мирослав Ірчан);

Батько й мати все ще стояли трохи осторонь гамірного розмаїтого натовпу, про щось стиха розмовляли (Є. Доломан);

В городі так само відбуваються гамірні торжки, повно гостей з країв близьких і далеких (І. Білик).

Значення в інших словниках

1. гамірний — гамірни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гамірний — -а, -е. Сповнений гамору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гамірний — див. шумливий  Словник синонімів Вусика
4. гамірний — ГАЛАСЛИ́ВИЙ (який зчиняє галас; сповнений галасу, криків), ГАМІРЛИ́ВИЙ, ГАМІРНИ́Й, ГУЧНИ́Й, ГОМІНЛИ́ВИЙ, ГОМІНКИ́Й, БУЧНИ́Й, ГОЛОСНИ́Й, ШУМЛИ́ВИЙ, ГАЛАСУВА́ТИЙ розм. Галасливим, радісним натовпом вибігли учні з школи (О.  Словник синонімів української мови
5. гамірний — ГАМІРНИ́Й, а́, е́. Сповнений гамору. Місто гамірне, в ньому чверть мільйона людей, але кожний живе про себе (Ірчан, II, 1958, 149).  Словник української мови в 11 томах
6. гамірний — Гамірний, -а, -е Шумный. Желех.  Словник української мови Грінченка