Словник української мови у 20 томах

гамірно

ГА́МІРНО.

Присл. до гамірни́й.

Старшини .. стали гамірно балакати з собою (Б. Лепкий);

Урок латинської мови, як завжди, проходив гамірно й весело (М. Сиротюк);

Гості всідалися весело й гамірно (І. Білик);

// у знач. пред. Багато гамору.

В задимленій халупці ставало весело й гамірно (М. Коцюбинський);

У пивниці було тьмяно і гамірно, з вулиці долинав пронизливий скрегіт трамвайних коліс (Ю. Винничук).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гамірно — га́мірно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. гамірно — Присл. до гамірний. || у знач. присудк. сл. Багато гамору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гамірно — ГА́МІРНО. Присл. до гамірни́й; // у знач. присудк. сл. Багато гамору. В задимленій халупці ставало весело й гамірно (Коцюб., І, 1955, 371); В хаті ставало гамірно від розмов, суперечок і сміху (Ткач, Плем’я.., 1948, 64).  Словник української мови в 11 томах