гамірно —
Присл. до гамірний. || у знач. присудк. сл. Багато гамору.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гамірно —
ГА́МІРНО. Присл. до гамірни́й. Старшини .. стали гамірно балакати з собою (Б. Лепкий); Урок латинської мови, як завжди, проходив гамірно й весело (М. Сиротюк); Гості всідалися весело й гамірно (І. Білик); // у знач. пред. Багато гамору.
Словник української мови у 20 томах
гамірно —
ГА́МІРНО. Присл. до гамірни́й; // у знач. присудк. сл. Багато гамору. В задимленій халупці ставало весело й гамірно (Коцюб., І, 1955, 371); В хаті ставало гамірно від розмов, суперечок і сміху (Ткач, Плем’я.., 1948, 64).
Словник української мови в 11 томах