гана

ГА́НА, и, ж., рідко.

Осуд, неслава.

– Прапрадід твого батька воював з моїм прапрадідом і одняв од його один город та двоє сіл... Це для мого роду велика гана й приниження (І. Нечуй-Левицький);

– Якби чужий був мені Ізяслав, може, змив би гану кров'ю зобидчика (Н. Королева).

Значення в інших словниках

1. гана — -и, ж., рідко. Осуд, неслава.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. Гана — Га́на іменник жіночого роду держава  Орфографічний словник української мови
3. гана — ДОГА́НА (вияв несхвального, негативного ставлення до чиєїсь поведінки, вчинків тощо), НАГІ́НКА розм., ГА́НА заст., НАГА́НА діал.; О́СУД (ОСУ́ДА рідше) (перев. з боку громадськості, певної групи людей); НОТА́ЦІЯ, ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм.  Словник синонімів української мови
4. гана — ГА́НА, и, ж., рідко. Осуд, неслава. — Прапрадід твого батька воював з моїм прапрадідом і одняв од його один город та двоє сіл… Це для мого роду велика гана й приниження (Н.-Лев., IV, 1956, 23).  Словник української мови в 11 томах
5. гана — Гана, -ни ж. Порицаніе, безчестіе, поношеніе, стыдъ. Желех. задавати, зробити гану. Хулить, охулить.  Словник української мови Грінченка