гана
ГА́НА, и, ж., рідко.
Осуд, неслава.
– Прапрадід твого батька воював з моїм прапрадідом і одняв од його один город та двоє сіл... Це для мого роду велика гана й приниження (І. Нечуй-Левицький);
– Якби чужий був мені Ізяслав, може, змив би гану кров'ю зобидчика (Н. Королева).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гана — -и, ж., рідко. Осуд, неслава. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Гана — Га́на іменник жіночого роду держава Орфографічний словник української мови
- гана — ДОГА́НА (вияв несхвального, негативного ставлення до чиєїсь поведінки, вчинків тощо), НАГІ́НКА розм., ГА́НА заст., НАГА́НА діал.; О́СУД (ОСУ́ДА рідше) (перев. з боку громадськості, певної групи людей); НОТА́ЦІЯ, ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм. Словник синонімів української мови
- гана — ГА́НА, и, ж., рідко. Осуд, неслава. — Прапрадід твого батька воював з моїм прапрадідом і одняв од його один город та двоє сіл… Це для мого роду велика гана й приниження (Н.-Лев., IV, 1956, 23). Словник української мови в 11 томах
- гана — Гана, -ни ж. Порицаніе, безчестіе, поношеніе, стыдъ. Желех. задавати, зробити гану. Хулить, охулить. Словник української мови Грінченка