гана

ДОГА́НА (вияв несхвального, негативного ставлення до чиєїсь поведінки, вчинків тощо), НАГІ́НКА розм., ГА́НА заст., НАГА́НА діал.; О́СУД (ОСУ́ДА рідше) (перев. з боку громадськості, певної групи людей); НОТА́ЦІЯ, ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм., НАКА́ЧКА розм. (настанова, повчання з суворим несхваленням чиєїсь поведінки). Потьомкін не переставав терзати його всякими причіпками та доганами: то за провину якогось офіцера, то за небожа, що його Олександр Васильович тримав при собі (С. Добровольський); Запальна, пристрасна і нетерпляча, вона зовсім нехтувала небезпекою.., за що вже не раз мала нагінку від Ласточкіна та інших товаришів (Ю. Смолич); — Я знаю Астеміра здавна, — сказав Хамід, — людина славна.. Від гани він тепер умре (І. Вирган); Куратор доручив окружному інспекторові зробити вчителеві гостру нагану (А. Кримський); — Треба мені ховатись з своїм коханням од людського ока, од людського осуду (І. Нечуй-Левицький); Людська осуда впала на голову Чумакам (К. Гордієнко); Образився, думає Марія. Навіщо вона причепилася до нього зі своїми нотаціями? (М. Слабошпицький); Збирався подзвонити з заводу, щоб не шукати їх з онукою, і не подзвонив. Начувайся, старий, прочухана (Ю. Яновський); Хомі дали добру прочуханку (Г. Квітка-Основ'яненко); Не те що про батька — про себе подумати нема коли. Дзвінки, накачки, виклики (О. Гончар).

О́СУД (вияв негативного, несхвального ставлення до кого-, чого-небудь), ОСУ́ДЖЕННЯ, ЗАСУ́ДЖЕННЯ, НЕСХВА́ЛЕННЯ, ОГУ́ДА, ГА́НА, ПРОКЛЯ́ТТЯ підсил., ОСТРАКІ́ЗМ підсил. книжн., РОЗЦІ́НКА заст. То був гнів справедливості, правоти, презирства до дезертира й осуд тих, що мимоволі звільняли його від кари (Ю. Мушкетик); Оксен батькове женихання розцінював хоч і не зовсім доброзичливо, проте і без особливого осудження. Він розумів, що одному старому буде жити важко (Григорій Тютюнник); Брат прислухався до всього уважно, але не виявляв ні схвалення, ні огуди (В. Козаченко); Ох, мужу мій перший, та добрий, Ти ж у мене перший був: Ти ж мене не збив, не злаяв, до гани не дав (П. Чубинський); Батьки ще наші не забули, З прокляттям згадують не раз Полків денікінських розгули На Україні в давній час (М. Нагнибіда); Він не боявся остракізму з боку салонних дам (О. Гончар). — Пор. до́кі́р.