гана

Гана, -ни

ж. Порицаніе, безчестіе, поношеніе, стыдъ. Желех. задавати, зробити гану. Хулить, охулить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гана — -и, ж., рідко. Осуд, неслава. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гана — ГА́НА, и, ж., рідко. Осуд, неслава. – Прапрадід твого батька воював з моїм прапрадідом і одняв од його один город та двоє сіл... Це для мого роду велика гана й приниження (І. Нечуй-Левицький); – Якби чужий був мені Ізяслав, може, змив би гану кров'ю зобидчика (Н. Королева). Словник української мови у 20 томах
  3. Гана — Га́на іменник жіночого роду держава Орфографічний словник української мови
  4. гана — ДОГА́НА (вияв несхвального, негативного ставлення до чиєїсь поведінки, вчинків тощо), НАГІ́НКА розм., ГА́НА заст., НАГА́НА діал.; О́СУД (ОСУ́ДА рідше) (перев. з боку громадськості, певної групи людей); НОТА́ЦІЯ, ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм. Словник синонімів української мови
  5. гана — ГА́НА, и, ж., рідко. Осуд, неслава. — Прапрадід твого батька воював з моїм прапрадідом і одняв од його один город та двоє сіл… Це для мого роду велика гана й приниження (Н.-Лев., IV, 1956, 23). Словник української мови в 11 томах