Словник української мови у 20 томах

ганчірниця

ГАНЧІ́РНИЦЯ, і, ж.

1. Жін. до ганчі́рник.

Стара ганчірниця вешталася по звалищах, базарах і все тягла чоловікові-ганчірнику (із журн.).

2. розм. Жінка-модниця, яка надає занадто багато уваги своєму одягові.

[Маляр:] Вона безпутна ганчiрниця, їй аби наряди, вона розорить Федора i вас (О. Коломієць).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ганчірниця — ганчі́рниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. ганчірниця — -і. Жін. до ганчірник.  Великий тлумачний словник сучасної мови