ганчірниця
ГАНЧІ́РНИЦЯ, і, ж.
1. Жін. до ганчі́рник.
Стара ганчірниця вешталася по звалищах, базарах і все тягла чоловікові-ганчірнику (із журн.).
2. розм. Жінка-модниця, яка надає занадто багато уваги своєму одягові.
[Маляр:] Вона безпутна ганчiрниця, їй аби наряди, вона розорить Федора i вас (О. Коломієць).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ганчірниця — ганчі́рниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ганчірниця — -і. Жін. до ганчірник. Великий тлумачний словник сучасної мови