ганчірник
ГАНЧІ́РНИК, а, ч.
Той, хто збирає, скуповує ганчірки та іншу утильсировину; лахмітник (у 1 знач.).
У шкільній бібліотеці, яка скидається на віз ганчірника, крім старих-старих підручників та пособій [посібників], не знайшов нічого (С. Васильченко);
Володько рішив збирати і собі ганчір'я .. Назбирав купу, а коли поніс продати, проклятущий ганчірник не хоче навіть дивитись (У. Самчук);
– Баби кохані, продавайте онучі драні! – заторохтів дженджуристий, вертлявий ганчірник (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ганчірник — ганчі́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ганчірник — -а, ч. Той, хто збирає, скуповує ганчірки та іншу утильсировину. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ганчірник — ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИК розм., ШМАТЯ́Р розм., БАРАХО́ЛЬНИК розм., ТАНДИ́ТНИК заст., ОНУЧКА́Р діал., ОНУ́ЧНИК діал. Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде.. Словник синонімів української мови
- ганчірник — ГАНЧІ́РНИК, а, ч. Той, хто збирає, скуповує ганчірки та іншу утильсировину. У шкільній бібліотеці, яка скидається на віз ганчірника, крім старих-старих підручників та пособій [посібників], не знайшов нічого (Вас. Словник української мови в 11 томах
- ганчірник — Ганчірник, -ка м. Тряпичникъ. Желех. Словник української мови Грінченка