гараздування
ГАРАЗДУВА́ННЯ, я, с., діал.
Дія за знач. гараздува́ти.
На всі дива, в чеканні призиченого циганкою гараздування, наш молодик невтолимо поривав туди-сюди очища (О. Ільченко);
Гірко осміхнувся Лесь: – Та говориш ти правильно, розуму тобі не позичати. Але ж, гадаю, сам розумієш, яке моє теперішнє гараздування. Усе валиться з рук (І. Нижник).
Словник української мови (СУМ-20)