гарбузяка
ГАРБУЗЯ́КА, и, ч.
Збільш. до гарбу́з.
[Дем'ян:] Степан сам сьогодня [сьогодні] приходив до мого батька, прохав, щоб пішли старостою до Варки .. От гарбузяку піднесуть, от сміха буде! (І. Карпенко-Карий);
* У порівн. Аж виходить борець на майдан, велетень страшенного зросту.., ноги як човни, вид – як волоський гарбузяка (Ганна Барвінок).
Словник української мови (СУМ-20)