гарбузці
ГАРБУЗЦІ́, і́в, мн., діал.
Гарбузове насіння.
Лускаємо було, лускаємо ті сояхи [соняхи] з гарбузцями та з горіхами, аж язики подубіють (Остап Вишня);
Кожна половинка [гарбуза] скидалась на миску, повну білого блискучого насіння – гарбузців (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)