гарбузці
ГАРБУЗЦІ́, і́в, мн., діал. Гарбузове насіння.
Лускаємо було, лускаємо ті сояхи з гарбузцями та з горіхами, аж язики подубіють (Вишня, II, 1956, 283);
Кожна половинка [гарбуза] скидалась на миску, повну білого блискучого насіння — гарбузців (Донч., IV, 1957, 67).
Словник української мови (СУМ-11)