гаремник

ГАРЕ́МНИК, а, ч., розм.

Багатоженець.

Серед наложниць і дружин – він як суха голівка маку серед настурцій і жоржин. Чого ж ти возиш їх з собою, гаремник, цап гірський, бабій! (Л. Костенко);

// Той, хто залицяється до багатьох жінок.

– Я думала: щось путяще, а він пройдисвіт і достеменний гаремник! (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. гаремник — гаре́мник іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. гаремник — -а, ч., розм. Той, хто має багато жінок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гаремник — ГАРЕ́МНИК, а, ч., розм. Той, хто має багато жінок. — Я думала: щось путяще, а він пройдисвіт і достеменний гаремник! (Стельмах, Хліб.., 1959, 287).  Словник української мови в 11 томах
4. гаремник — Гаремник, -ка м. Многоженецъ, имѣющій гаремъ. К. МБ. ІІІ. 259.  Словник української мови Грінченка