гаремник
ГАРЕ́МНИК, а, ч., розм.
Багатоженець.
Серед наложниць і дружин – він як суха голівка маку серед настурцій і жоржин. Чого ж ти возиш їх з собою, гаремник, цап гірський, бабій! (Л. Костенко);
// Той, хто залицяється до багатьох жінок.
– Я думала: щось путяще, а він пройдисвіт і достеменний гаремник! (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гаремник — гаре́мник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- гаремник — -а, ч., розм. Той, хто має багато жінок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гаремник — ГАРЕ́МНИК, а, ч., розм. Той, хто має багато жінок. — Я думала: щось путяще, а він пройдисвіт і достеменний гаремник! (Стельмах, Хліб.., 1959, 287). Словник української мови в 11 томах
- гаремник — Гаремник, -ка м. Многоженецъ, имѣющій гаремъ. К. МБ. ІІІ. 259. Словник української мови Грінченка