гаремник

гаре́мник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаремник — -а, ч., розм. Той, хто має багато жінок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гаремник — ГАРЕ́МНИК, а, ч., розм. Багатоженець. Серед наложниць і дружин – він як суха голівка маку серед настурцій і жоржин. Чого ж ти возиш їх з собою, гаремник, цап гірський, бабій! (Л. Костенко); // Той, хто залицяється до багатьох жінок. Словник української мови у 20 томах
  3. гаремник — ГАРЕ́МНИК, а, ч., розм. Той, хто має багато жінок. — Я думала: щось путяще, а він пройдисвіт і достеменний гаремник! (Стельмах, Хліб.., 1959, 287). Словник української мови в 11 томах
  4. гаремник — Гаремник, -ка м. Многоженецъ, имѣющій гаремъ. К. МБ. ІІІ. 259. Словник української мови Грінченка