гарнір
ГАРНІ́Р, у, ч.
Овочі, каша, макарони і т. ін., що подаються до м'ясних і рибних страв.
– А картопля – розсипчаста, запашна, – це був не гарнір, а справжня насолода! (В. Владко);
Мама залишила йому на плиті його улюблені биточки під майонезом і підсолоджений рис на гарнір (Є. Кононенко);
Буряки використовують для приготування вінегретів, гарнірів, салатів, закусок, борщів і для багатьох інших страв (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Перемога, хай вона хоч яким гарніром приправлена, залишається перемогою (Ю. Шовкопляс).
Словник української мови (СУМ-20)