гарнір
ГАРНІ́Р, у, ч.
Овочі, каша, макарони і т. ін., що подаються до м'ясних і рибних страв.
– А картопля – розсипчаста, запашна, – це був не гарнір, а справжня насолода! (В. Владко);
Мама залишила йому на плиті його улюблені биточки під майонезом і підсолоджений рис на гарнір (Є. Кононенко);
Буряки використовують для приготування вінегретів, гарнірів, салатів, закусок, борщів і для багатьох інших страв (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Перемога, хай вона хоч яким гарніром приправлена, залишається перемогою (Ю. Шовкопляс).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарнір — гарні́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- гарнір — -у, ч. Приправа до м'ясних і рибних страв. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарнір — гарні́р (від франц. garnir – прикрашати, наповнювати, обкладати) каші, макарони, овочі, що їх подають разом з рибною або м’ясною стравою. Словник іншомовних слів Мельничука
- гарнір — ГАРНІ́Р, у, ч. Приправа до м’ясних і рибних страв. Російська кухня характерна великим асортиментом заправних супів.., поєднанням овочевих гарнірів з м’ясними і рибними продуктами (Технол. пригот. Словник української мови в 11 томах