гарнір

Значення в інших словниках

1. гарнір — гарні́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. гарнір — ГАРНІ́Р, у, ч. Овочі, каша, макарони і т. ін., що подаються до м'ясних і рибних страв. – А картопля – розсипчаста, запашна, – це був не гарнір, а справжня насолода! (В. Словник української мови у 20 томах
3. гарнір — гарні́р (від франц. garnir – прикрашати, наповнювати, обкладати) каші, макарони, овочі, що їх подають разом з рибною або м’ясною стравою. Словник іншомовних слів Мельничука
4. гарнір — ГАРНІ́Р, у, ч. Приправа до м’ясних і рибних страв. Російська кухня характерна великим асортиментом заправних супів.., поєднанням овочевих гарнірів з м’ясними і рибними продуктами (Технол. пригот. Словник української мови в 11 томах